Однажды летним тёплым днём я путь свой совершал
По рельсам поезд мой так весело бежал.
За окнами лишь пролетали горы и поля.
Откинулся я в кресле и закрыл глаза.
В душе покой, в молитве к Богу я воззвал,
Хвалу за чудный мир и за любовь Его воздал.
Я отдыхал от суеты, забот, беседу с Богом вёл.
Раздался рядом шорох,и в купе сосед вошёл.
Я приоткрыл глаза и был его я видом поражён,
Несчастным, одиноким мне казался он.
Ни слова не сказав напротив он лишь сел.
Заметно было, говорить совсем он не хотел.
А ехать вместе было долго, Господа я попросил.
Что говорить мне незнакомцу,чтобы меня он вразумил.
Я начал разговор, то о погоде, о пейзаже за окном.
Сосед молчал, не отвечал и был угрюмен он.
Но потихоньку он мне на вопросы начал отвечать.
И о своей судьбе он захотел вдруг рассказать.
Уж много лет сидел в тюрьме за страшные дела.
О нём забыла даже вся его семья.
Он много бед доставил всем родным, от горя всё болела мать.
Отец давно на письма не старался отвечать.
И братья, сёстры вроде позабыли все о нём.
А он хотел исправить жизнь свою, хотел вернуться в дом.
Он мне сказал, что весточку послал домой.
Что едет мимо своего села,где дом родной.
И если там готовы все его простить, принять.
На тополе пред домом должна лента жёлтая свисать.
Мы подьезжали к повороту, а за ним тот дом.
Боялся посмотреть в окно сосед, был бледен он.
А я во все глаза смотрел, я громко закричал:
"Смотри, мой друг!" В окно он глянул, задрожал.
Там сотни лент на древе развивались на ветру.
И понял друг тогда, его все дома ждут.
Давно простили,поднялась с постели мать.
Собралось всё село его встречать!!!
16.03.2015.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.